Мікоз шкіри

Опубліковано в Хвороби шкіри

Грибкові хвороби (мікози) є дуже поширеними. За своєю частотою мікози посідають друге місце серед усіх шкірних хвороб. За даними ВООЗ у третини населення спостерігаються мікози, найчастіше мікози ступнів і, в тому числі, оніхомікози (мікози нігтів) і кількість цих уражень постійно збільшується. Зараження частіше відбувається через взуття, шкарпетки, а також в лазнях, душових, спортзалах, де відлущений епідерміс, частинки нігтів, уражені грибками, потрапляють на вологу шкіру ступнів. Сприяють розвиткові хвороби гіпергідроз, попрілість, мацерація, тісне взуття, мікротравми, потертість, недостатній гігієнічний догляд.

МІСКРОСПОРІЯ – грибкове захворювання шкіри та волосся. Частіше хворіють діти. Джерело зараження – хвора людина. Збудник – Microsporum canis. Вражається роговий шар епідермісу та волосся. Джерело ураження – частіше коти, подекуди собаки. Вражається волосся голови, волосся обламується, вражається пушкове волосся. Діагноз підтверджується лабораторно. 

КАНДИДОЗ – мікоз, викликається дріжджоподібними грибами Candida. Збудники вражають шкіру та слизові оболонки. При кандидозі складок уражається шкіра під молочними залозами, пахово-стегнові складки, навколозапальна зона. Хворих турбує печія і свербіння. Лікування призначається лікарем: використовуються різні протигрибкові препарати. 

РУБРОФІТІЯ – одне з найбільш поширених захворюваннь стоп. Збудник Тr. rubrum. Вражається епідерміс та дерма, джерело зараження – хвора людина. Хворіють частіше дорослі. Рубромікоз стоп проявляється як сквамозна, дісгідротична або  інтертригінозна епідермофітія. Основною скаргою хворих є свербіння та лущення шкіри. Захворювання розділяють на декілька клінічних різновидів рубромікоз стоп, рубромікоз стоп і кистей, рубромікоз нігтьових пластинок .

Рубромікоз стоп Починається з між пальцевих складок, які на відміну від епідермофітії уражені всі чи майже всі. Потім процес переходить на шкіру підошов, яка потовщується, стає сухою, дифузно гіперемованою, відмічається муковидне лущення в шкірних борознах. Процес розповсюджується на тильні і бокові поверхні шкіри стоп і польців. Пізніше в процес залучаються і нігтьові пластинки.

Рубромікоз стоп і кистей. Захворювання починається із шкіри стоп, а потім переходить на кисті і нігтьові пластинки пальців кистей. Клінічна картина майже аналогічна ураженню шкіри стоп, але інтенсивність ураження, менше виражена ,за рахунок багаторазового миття рук. По периферії вогнищ наявний переривистий валик, який нерідко розташовується і на тильній поверхні кистей.

Рубромікоз нігтьових пластинок (оніхомікоз). Характерна масовість залучення в процес нігтьових пластинок; нерідко уражені всі нігті на стопах і кистях. При нормотрофічному типі ураження товщина нігтьової пластинки не змінена; ураження відбувається із вільного краю чи з бокових країв нігтя, де утворюються білого чи жовтого кольору смуги. При гіпертрофічному типі ураження нігтьова пластинка потовщується, легко кришиться, ламається, відмічається піднігтьовий гіперкератоз. При атрофічному типі ураження нігтьова пластинка стоншується, її більша частина руйнується, зберігаючисься лише у нігтьового валика. Інколи нігтьова пластинка відділяється від нігтьового ложа по типу оніхолізиса. Діагностика така ж, як і при епідермофітії. Лікування – таке саме як при епідермофітії - призначається лікарем. 1. дезінфекція взуття (формідрон, борозін, дактарін тощо); 2. протигрибкові мазі і креми; 3. содово-мильні ванночки для стоп;

ЕПІДЕРМОФІТІЯ – грибкове захворювання шкіри. Розрізнюють пахвинну епідермофітію і епідермофітію стоп.

Пахвинна епідермофітія. Збудник Epidermophyton ingunale Sabourand.Зараження відбувається при користуванні спільною ванною, мочалкою, через спільну білизну, рушники. Сприяють захворюванню пітливість пахово-стегнових складок, пахвинних впадин, особливо у товстих людей, хворих діабетом. Частіше хворіють чоловіки. Вогнище ураження локалізується в пахово-стегнових складках, на внутрішній поверхні стегон, в пахвинних впадинах. З’являються червоні запальні плями з лущенням, які ростуть по периферії і утворюють крупні овальні вогнища з гіперемованою мацерованою поверхнею і припіднятим набряклим краєм, інколи вкритим пухирцями, кірочками і лусочками. Центр вогнищ поступово стає блідим і трохи западає. По краям наявний бордюр із відшарованого мацерованого епідермісу. Хворих турбує свербіж. Захворювання, як правило приймає хронічний перебіг, загострюючись в жарку пору року.

Епідермофітія стоп – збудник Trichophiton mentagrophytes var. іnterdigitale; розміщується у зернистому та роговому шарі епідермісу. Захворювання передається від хворих здоровим в лазнях, басейнах, на пляжі, через інфіковані килимки. Переходу гриба із сапрофітуючого стану в патогенний сприяє підвищена пітливість стоп, плоскостопість, тісні міжпальцеві проміжки, потертості, лужний зсув РН поту. Розрізняють слідуючи форми захворювання :

1) сквамозна;

2) інтертригінозна;

3) дисгідротична;

4) епідермофітія нігтів.

Сквамозна форма характеризується наявністю в області склепіння стопи нерізко вираженого лущення на злегка гіперемованій шкірі. Лущення може обмежуватися невеликими ділянками чи займати великі поверхні. Інколи хворі відзначають непостійний і незначний свербіж. Інтертригінозна форма характеризується тим, що процес починається з міжпальцевих проміжків, частіше між четвертим і п’ятим, рідше третім і четвертим пальцями стопи. Захворювання може поширюватись на інші міжпальцеві складки і переходити на згинальні поверхні пальців, тил стопи. В міжпальцевих проміжках виникають тріщини, які оточені по периферії білуватим відшарованим шаром епідермісу. З’являється мокнуття, свербіж. Дисгідротична форма характеризується утворенням в області склепіння стопи групи пухирців, які мають щільну покришку. Пухирці зливаються, утворюючи багатокамерні пухирі на місці яких виникають ерозії з бордюром мацерованого епідермісу по периферії. Суб’єктивно відмічається свербіж і біль. Епідермофітія нігтів починається із  змін  вільного краю, утворюються жовті плями, смуги. Потім вся пластинка потовщується, стає жовтого кольору, легко кришиться, під нею спостерігається піднігтьовий гіперкератоз. В деяких випадках пластинка стоншується і відшаровується від нігтьового ложа (оніхолізис). Уражаються найчастіше нігтьові пластинки першого і п’ятого пальців стоп. Нігтьові пластинки кистей ніколи не уражаються.

Діагностика.

1) мікроскопія зіскоба з вогнища ураження на шкірі чи нігтьової пластинки;

2) культуральна діагностика (посів на поживне середовище).

Диференційна діагностика. Диференціюють пахову епідермофітію із еритразмою (при еритразмі вогнища ураження мають незапальний характер, світло-коричневого чи цегляного кольору, при огляді під лампою Вуда світяться коралово-червоним чи цегляно-червоним кольором). Поверхневі дріжжеподібні ураження, мають подібну клінічну картину, відрізняються за даними мікроскопії зіскоба з поверхні вогнищ, а рубромікоз - за даними культурального дослідження. Епідермофітію стоп необхідно диференціювати від сухого пластинчастого дисгідрозу (dishydrosis lamellose sicca). Сухий пластинчастий дисгідроз від сквомозної епідермофітії відрізняється симетричністю ураження, відсутністю запальних явищ і ниток міцелію гриба в лусочках. Псоріатичні папули і бляшки значно інфільтровані, характеризуються чіткими межами вогнищ, крупнопластинчастим лущенням і проявами псоріазу на інших ділянках тіла. Папули вторинного періоду сифілісу в регресуючій стадії можуть нагадувати сквамозну епідермофітію, але вони розташовуються ізольовано чи утворюють фігури, мають щільно-еластичну консистенцію і супроводжуються іншими проявами захворювання (алопеція, лейкодерма, розеольозно-папульозні висипання на шкірі і в порожнині рота, поліаденіт, позитивні серологічні реакції). Екзема і кандидоз на відміну від інтертригінозної епідермофітії характеризуються значними перевагами везикуляції, мокнуття, мацерації і позитивними результатами мікроскопічного дослідження на Candida albicans при кандидозі. Дисгідротична екзема на відміну від дисгідротичної епідермофітії характеризується симетричністю ураження, розповсюдженням запальних явищ на бокові поверхні і тил стопи. Епідермофітія нігтів (оніхомікоз) характеризується асиметричною локалізацією, ураженням нігтьових пластинок тільки I і V пальців стоп, відсутністю ураження нігтьових пластинок кистей. Для рубромікозу нігтів найбільш характерно ураження майже всіх нігтьових пластинок на кистях і стопах, а для трофічних розладів (оніходистрофія) - симетричність, різкі дистрофічні зміни всіх нігтьових пластинок з вираженими деформаціями.

Для лікування, що призначається лікарем, використовуються лікарські засоби, що вміщують протигрибкові та протизапальні речовини. Сучасним засобом є ламізил. Після перенесеної хвороби імунітет не розвивається.

Громадська профілактика полягає в гігієнічному утриманні і регулярній дезинфекції лазень (підлоги, дерев’яні решітки, килимки, посуд тощо), душових, басейнів, профілактичних оглядах обслуговуючого персоналу, санітарно-просвітній роботі. Особиста профілактика полягає в користуванні тільки своїм взуттям, дотриманні гігієни ступнів, лікуванні підвищеної пітливості.

В домашніх умовах для обробки взуття використовують розчин оцтової кислоти (40%) або розчин формаліну (25%). Треба взяти ватний тампон, намочити його в одній з цих рідин та помістити його у передню частину взуття. Взуття разом із цим тампоном помістити в поліетиленовий пакет і зав'язати його, забезпечивши таким чином герметичність. Взуття залишити в пакеті на 24-48 годин, після чого оброблене взуття треба провітрити впродовж трьох діб до зникнення запаху. Для обробки взуття також можна використовувати порошок "Борозин".

Поширений мікоз шкіри як ускладнення Мікози шкіри нерідко виникають як ускладнення тривалого лікування системними кортикостероїдними препаратами при тяжких хронічних захворюваннях, коли інших засобів полегшення страждань хворого не існує...