Піодермія

Піодермія – група захворювань шкіри, основним симптомом якого є нагноєння.

Збудники – стафілококи та стрептококи. В патогенезі важливу роль відіграють ендогенні порушення (цукровий діабет, захворювання печінки, шлунково-кишкові розлади, ожиріння). Екзогенні чинники –  мікротравми, переохолодження, забруднення шкіри.

За етіологічним принципом розрізняють стафіло- та стрептодермії, які в свою чергу розділяють на поверхневі та глибокі.

Стафілодермії. Виділяють такі різновиди – остіофолікуліт, фолікуліт, волосець, епідемічну пухирчатку, фурункул, карбункул та пітнозалозиця (гідраденіт).

Остіофолікуліти – у волосяному фолікулі невелика пустула. Остіофолікуліти та фолікуліти можуть бути поодинокі та множинні. Вони локалізуються на будь-якій ділянці шкіри, де є розвинене пушкове волосся.

Фурункул – гнійно-некротичне запалення волосяного фолікулу, клінічно представляє собою гостро запальний вузол з пустулою на верхівці.

При розкритті з’являється некротичний стрижень, відторгнення якого призводить до утворення виразки, після загоєння залишається рубець.

Карбункул – некротично-гнійне запалення шкіри і підшкірної жирової клітковини. Розташовуються на потилиці, спині, попереку.

При прориві виділяється гній з кров’ю, з’являються виразки які полишають по собі глибокі рубці.

Гідраденіт – гнійне запалення апокринних потових залоз.

В шкіри підм'язових западин формується гострозапальний вузол, при розкритті з’являється гній, при загоєнні рубець. Гідраденіт частіше зустрічається у жінок.

Вульгарна ектіма – єдина форма глибокої стрептодермії.

Буває частіше у дорослих: на гомілках, сідницях, стегнах та тулубі. З’являються великі, глибокі фліктени, що містять гній, потім виразки та рубці.

Лікування призначається лікарем: антибіотики, сульфаніламіди, автогемотерапія, фізіотерапія, вітаміни.