Міхурчатка

Справжня міхурчатка становить близько 1 % від числа усіх захворювань. Це хронічна хвороба, яка частіше спостерігається у людей похилого віку (40-50 років).

Етіологія й патогенез міхурчатки точно не визначені. Нині існує точка зору щодо пемфігусу як прояву імунопатологічних, аутоагресивних процесів, про що свідчить, зокрема, наявність циркулюючих антитіл проти міжклітинної субстанції епітелію. У хворих на міхурчатку відбуваються суттєві зміни водного, мінерального та білкового обміну, різноманітні ендокринні розлади.

Розрізнюють: вульгарну, вегетуючу, листкувату та себорейну міхурчатки.

Клініка: перші прояви захворювання з’являються на шкірі, але частіше прояви бувають на слизовій оболонці рота. На гіперемованій шкірі з’являються міхури різних розмірів, наповнені прозорою, а іноді і геморрагічною рідиною. Міхури лопаються та на їх місці з’являються ерозії, які вкриваються кірками. Після загоєння залишаються пігментні плями.

При тяжкій формі приблизно у 15-20% хворих процес прогресує, розповсюджується на всю поверхню слизових оболонок рота, стравоходу. З’являється неприємний запах із рота, прийом їжі припиняється. Шкіра уражена повністю, загальний стан хворого тяжкий, спостерігається атрофія залоз, лихоманка. Можливий летальний кінець.

Лікування призначається лікарем. До впровадження в лікувальну практику кортикостероїдних гормонів міхурчатка вважалася невиліковним захворюванням і закінчувалась в більшості випадків смертю хворих. Застосовування кортикостероїдів зробило прогноз у разі міхурчатки значно сприятливішим. Потрібно призначати вітаміни, детоксикаційну терапію, важлива дієта, санітарно-гігієнічний догляд за шкірою. Хворі потребують старанного догляду з систематичним обробленням ураженої шкіри та слизових оболонок. Ерозії на шкірі змащують водними розчинами анілінових барвників, прикладають дезінфікуючі мазьові пов’язки, зрошують аерозолями з кортикостероїдами, призначають теплі ванни з калію перманганатом. Важливе значення для поліпшення епітелізації ерозій на слизовій оболонці порожнини рота має ретельна її санація, полоскання в’яжучими та дезінфікуючими розчинами.

Інформацію підготував доктор Володимир Симоненко, кандидат медичних наук. YouTube @doctorvolodymyrsymonenko4495