Бактеріальний вагіноз

Бактеріальний вагіноз – патологічний стан екосистеми піхви, спричинений посиленим ростом анаеробних бактерій та зменшенням концентрації лактобацилярної флори. Захворювання умовно може бути віднесено до хвороб, що передаються статевим шляхом.

За даними медичної статистики в країнах Заходу симптоми вагінозу виявляються у 10 млн. жінок. Частота виявлення бактеріального вагінозу в популяції коливається від 20 % до 90 %. Бактеріальний вагіноз розвивається у жінок, які мають порушення біоценозу піхви внаслідок зниження локального імунітету, у 24-37% осіб, що перенесли венеричні хвороби, у вагітних жінок.

Етіологія – збудниками є полімікробні та облігатні анаеробні бактерії. Фактори ризику – використання антибіотиків, порушення імунітету, довготривала (більше 10 років) контрацепція ВМС, наявність запальних захворювань статевих органів, стресорні впливи.

При бактеріальному вагінозі відбувається заміщення нормальної мікрофлори (лактобактерій) іншими мікроорганізмами, зокрема бактероїдами, фузобактеріями, а також гарднерелами.  Пацієнтки з порушенням мікрофлори урогенітального тракту на тлі бактеріального вагінозу є групою ризику можливого подальшого розвитку ендометриту, сальпінгоофориту, уретриту, ускладнення абортів, передчасних пологів, післяопераційних ускладнень.        

Клініка. При бактеріальному вагінозі майже відсутня клінічна картина. Характерною, а іноді і єдиною, скаргою хворих є інтенсивні піхвові виділення з неприємним „рибним” запахом, що підсилюються після статевого контакту.

Клінічне значення бактеріального вагінозу значною мірою визначається ризиком інфікування верхніх відділів статевих шляхів. Умовно-патогенна і патогенна флора при бактеріальному вагінозі є джерелом висхідної інфекції геніталій, особливо викликаної анаеробними мікроорганізмами.

Лікування призначається лікарем. Через часте рецидивування бактеріального вагінозу лікування залишається тяжким завданням. Застосовують різні методи лікування: антибактеріальні препарати, десенсибілізуючі засоби, імуномодулюючі препарати, корекція дизбіозу кишечнику, місцеве лікування, психотерапія, вакцинотерапія.

Критерії одужання – зникнення симптомів бактеріального вагінозу після курсу лікування. Однак реколонізація піхви лактобактеріями ще не відбувається, тому зберігаються умови, що сприяють рецидиву захворювання